Нерідко стається так, що ті чи інші комунальні служби працюють недостатньо гарно, або просто їх робота викликає незадоволення пересічних жителів. Адже саме комунальники забезпечують наш добробут, і згадуємо ми про них найчастіше коли щось не так. Так їх і запам’ятовуємо.

Утім, ця розповідь про зовсім іншу ситуацію. Про те, як комунальна служба в принципі працює в прямо протилежному напрямку від того, який на неї покладено. Усе сказане в цій статті в різний час озвучувалось на різних нарадах, комісіях і в прямих ефірах. Проте змін не настало, а на всі звернення і запити природоохоронці отримали діловиті відписки.

Переглядаючи новини у ЗМІ та інтернеті за останні 5 років, можна не сумніваючись стверджувати: Жуків острів – це найбільший і найтриваліший земельний скандал у Києві за період з 2006 по 2011 роки.

За ці 5 років розмови про дерибан острова не вщухали. Тому, до цього дня Жуків острів лишається головною розмінною монетою для відволікання уваги громадськості від будь-чого. Постійно лунають повідомлення: "те забрали", "те повернули", "те повернуть потім". А реально все лишається, як і було.

Остання велика зелена зона Києва, яку не встигли роздати під забудову Омельченко і Черновецький – це каскад дніпровських островів. Нова київська влада сприймає це буквально як подарунок від попередників і тому поспішає освоїти безцінну спадщину.

Київська адміністрація виступила замовником концепції збереження та розвитку островів. Екологи впевнені, що йдеться спроба одним махом забудувати всі острови.

В последние годы возведение зеленых вертикальных башен, фасады которых украшены растительностью, становится особенно актуальным направлением в мировой строительной индустрии. Однако, новая конструкция зеленой башни выходит далеко за рамки этого архитектурного понятия. Разработанная Стефано Боери – архитектором, академиком и бывшим редактором журнала по дизайну и архитектуре Domus – башня Bosco Verticale является 27-этажным зданием, строительство которого в настоящее время ведется в Милане. После завершения строительства башня станет домом для первого в мире вертикального леса.

Проект генерального плану Києва, оприлюднений нещодавно, став концентрованим виразом найгірших очікувань захисників зелених зон. Хоча концепція генплану-2025 існує вже декілька місяців, реальний її зміст почав виходити з коридорів КМДА назовні лише зараз.

Влада, щоб імітувати видимість всенародного обговорення, змушена була підставити частину матеріалів під здивовані очі публіки. Список, наведений у кінці статті, стане неприємним сюрпризом практично для кожного киянина. 

Ще у 80-х-роках ХХ століття кияни дуже пишалися тим, що їх місто визнавали найзеленішим у Європі. Проте, за даними останнього дослідження британського журналу «Economist», найзеленішою столицею названо Копенгаген. Київ посів останнє, 30-е місце. Причини дві - численні забудови зелених насаджень і величезна кількість шкідливих викидів автомобілів. Ще тридцять років тому в Києві на одного жителя припадало не менше 20 квадратних метрів зелених насаджень. Нині цей показник знизився до 14 (а  в тому ж Копенгагені - 35 квадратних метрів на одного жителя).

В жовтні 2008 року вперше в Україні радикальні засоби охорони природи перестали бути таємницею «вкритою мороком ночі». На світло її винесли активісти громадської ініціативи «Збережи старий Київ», що проводили акцію протесту проти забудови скверу в історичній частині Києва на вул.Гончара. Вперше в Україні товсті цвяхи в дерева вбивали відкрито, ні від кого не ховаючись (відео). Після цієї акції про цвяхи в деревах почали говорити відкрито. Спробуємо і ми розібратися, що це за явище.

Написати цю статтю мене спонукав опублікований на сайті «Хайвей» матеріал Гоши Деревянного «Час барикад…». http://h.ua/art.php?id=32940 У статті автор наводить приклад екоекстремізму, саботування знищення природи, як один із найбільш яскравих прикладів громадської боротьби за будь-що (з чим завгодно). Без зайвих компліментів, вперше в Україні преса промовила слово «екотаж».

Экологи считают, что природоохранные документы в столице никого ни к чему не обязывают.

Представьте себе, что все киевляне в одночасье захотят прогуляться в парке. Весна, мол, погода хорошая, и вообще всем пора вести здоровый образ жизни. Так вот, осуществить такое никак не получится. Поскольку места хватит лишь для пятой части жителей столицы.

Екологістський рух є актуальним явищем сучасної політики та громадської діяльності, рухом, котрий розвинувся протягом останніх десятиліть на теренах Східної та Західної Європи зокрема. Особливостями руху, котрі потребують дослідження, є способи його організації та діяльності, зокрема такі специфічні характеристики його неінституціоналізованих елементів, як відмова від ієрарахічності в управлінні та перехід до мережевих способів популяризації своєї ідеології та практичних дій.